feed me

У своєму житті ми часто використовуємо різнамонітні прислів’я навіть не підозрюючи, що багато з них мі запозичили з гецької міфології. Так все ж таки, звідки пішли ці фрази, якими ми користуємось у повсякденному житті і що саме вони означають?

Авгієві стайні
У грецькій міфології Авгієві стайні – великі стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені вони були в один день Гераклом: він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали всі нечистоти. Міф цей вперше повідомлено давньогрецьким істориком Діодор Сіцілійський. Виник звідси вираз “авгієві стайні” – про вкрай занедбане приміщення, а також (перен.) про справи, що знаходяться в крайньому безладді.

Аврора
У римській міфології Аврора – богиня ранкової зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранкової зорі. Вираз “розоперстая Аврора” увійшло в літературну мову з поем Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.

Антей
У грецькій міфології Антей – велетень, володар Лівії, син бога морів Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій всіх, хто з’являвся в його володіннях, і був непереможний, поки торкався до матірі-землі. Був задушений Гераклом, який відірвав його від землі. Міф цей переданий грецьким письменником Аполлодором в “Бібліотеці”. Образ Антея використовується, коли говорять про силу, яку людина має, якщо пов’язана з рідною землею, рідним народом.

Аргус, Аргос
У грецькій міфології Аргус – стоглазий велетень, уособлення зоряного неба, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, перетворену їм у корову, щоб уберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випросила у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її – тільки двоє очей у нього одночасно закривалися, інші були відкриті і пильно стежили за Іо. Тільки Гермесу вдалося вбити його. Гера перенесла очі Аргоса на оперіння павича. Ім’я Аргуса стало прозивним для пильного і невсипущого сторожа. За іншою легендою, Стоок Аргус уособлює зоряне небо.

Аріаднина нитка, нитка Аріадни
У грецькій міфології Аріадна – дочка критського царя Міноса і Пасіфаї. Коли на Кріт з Афін разом з юнаками, приреченими на поживу Мінотавра, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася в нього. Мінотавр знаходився в Лабіринті – палаці з такою кількістю переходів, що з нього неможливо було вибратися. Аріадна дала Тесеєві клубок ниток, які той розмотував, входячи в Лабіринт. Убивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за допомогою розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). В переносному сенсі нитка Аріадни – справжня нитка Аріадни, можливість, що допомагає вийти зі скрутного становища.

Аркадія
область в центральній частині Пелопоннеса (Греція). В античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16-18 ст.) Аркадія зображувалася райського країною з патріархальною простотою звичаїв. У переносному значенні – щаслива країна.

Ахіллесова п’ята
У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) – один з найбільш сильних і хоробрих героїв; він оспіваний в “Іліаді” Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігін, повідомляє, що мати Ахілла – богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурила його в священні води річки Стікс; лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз “ахіллесова п’ята” вживається в значенні: слабке, вразливе місце.

Бідний, як Ір
У грецькій міфології Ір – один з персонажів “Одіссеї”, жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся до рідного дому. У переносному сенсі – бідняк. (“Поет був бідний, як Ір”).

Бочка Данаїд, бездонна бочка
Данаїди в грецькій міфології – п’ятдесят дочок царя Лівії Даная, за велінням батька вбили в шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна зважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному значенні – “бочка Данаїди”, “робота Данаїди” – даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладено римським письменником Гігін (Байки), проте образ бездонної судини зустрічається у давніх греків раніше. Лукіан першим використав вислів “бочка Данаїд”.

Століття Астрєї
У грецькій міфології Діке Астрея – одна з Ор, богиня справедливості, дочка Зевса і Феміди. Діке повідомляла Зевсу про всі кривди, що діються на землі. Час, коли вона перебувала на землі, був щасливим, “золотим століттям”. Вона покинула землю в залізному столітті і з тих пір під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з поданням про те, що справжня справедливість можлива лише на небесах. Вираз “століття Астрєї” вживається в значенні: щаслива пора.

Узливання [поклоніння] Бахусу [Вакху]
Бахус (Вакх) – римське ім’я грецького бога вина і веселощів Діоніса. У стародавніх римлян при жертвоприношеннях богам існував обряд узливання, що полягав у виливання вина з чаші на честь бога. Звідси виникло жартівливий вираз “узливання Бахусу”, яке вживається в значенні: пиятика. Ім’я цього давньоримського бога вживається і в інших жартівливих висловлюваннях про пияцтво: “поклонятися Бахусу”, “служити Бахусу”.

Геркулес. Геркулесова праця [подвиг]. Геркулесові стовпи.
Геркулес (Геракл) – у грецькій міфології герой, син Зевса і смертної жінки Алкмени. Здійснив знамениті дванадцять подвигів: задушив немейського лева, убив Лернейську гідру, очистив авгієві стайні та ін. На згадку про свої мандри Геракл поставив “Геркулесові стовпи”. Так у стародавньому світі називали дві скелі на протилежних берегах Гібралтарської протоки. Стовпи ці вважалися “краєм світу”, місце далі якого немає шляху. Тому вираз “дійти до Геркулесових стовпів” став вживатися у значенні: дійти до межі чого-небудь, до крайньої точки. Ім’я ж самого Геракла стало прозивним для людини, що володіє великою фізичною силою. Вираз “Геркулесова праця, Геркулесовий подвиг” вживається, коли говорять про яку-небудь справу, що вимагає незвичайних зусиль.

Геркулес на роздоріжжі
Вираз виник з промови грецького софіста Продика, що став нам відомим у викладі Ксенофонта. У цій промові Продік розповів написану ним алегорію про Геркулеса (Геракла), що сидів на роздоріжжі і розмірковував про життєвий шлях, який він мав обрати. До нього підійшли дві жінки: зніженість – пообіцяла йому безтурботне життя, повне задоволень, і Доброчесність – вказала йому важкий шлях до слави. Геракл віддав перевагу останній і після багатьох праць став богом. Вираз “Геркулес на роздоріжжі” застосовується до людини, якій важко у виборі між двома рішеннями.

Гідра
У грецькій міфології гідра – багатоголова змія, у якої на місці відрубаних голів виростають нові. Вперше міф про неї переданий давньогрецьким поетом Гесіодом в “Теогонії”. Переносно: ворожа сила, боротьба з якою надзвичайно важка.

Гіменей. Узи [ланцюг] Гіменея
У грецькій і римської мифологиях божество шлюбу. Зображувався нагим юнаком, прикрашеним гірляндами квітів, з факелом у руці. В переносному сенсі “узи Гіменея” – подружній союз.

Гомеричний сміх (регіт)
Нестримний, надзвичайної сили сміх (від опису сміху богів у поемі Гомера “Іліада”).

Нагромаджувати Пелион на Оссу
Пеліон і Осса – гори в Фессалії, розташовані недалеко від Олімпу. Вираз “нагромаджувати Пелион на Оссу” бере початок з “Одіссеї” Гомера, де розповідається про те, як брати Алоіди, Отос і Ефіальтес, спробували звалити гору Пелион на гору Оссу і зійти на Олімп. Тільки Аполлон зміг зупинити їх своїми стрілами. “Нагромаджувати Пелион на Оссу” означає зробити щось незвичайне і грандіозне.

Дамоклів меч
Вираз виник з давньогрецького переказу, який розповів Цицерон. Дамокл, один з наближених Сіракузького тирана Діонісія Старшого, став заздрісно говорити про нього як про найщасливішого з людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника, посадив його на своє місце. Під час бенкету Дамокл побачив, що над його головою висить на кінському волосі гострий меч. Діонісій пояснив, що це символ тих небезпек, яким він, як володар, постійно піддається, не дивлячись на щасливе життя. Звідси вираз “дамоклів меч” отримав значення загрозливої небезпеки.

Дари данайців. Троянський кінь.
Вираз вживається в значенні: підступні дари, що несуть з собою загибель для тих, хто їх отримує. Виникло з грецьких сказань про Троянську війну. Данайці (греки), після тривалої і безуспішною облоги Трої, вдалися до хитрощів: вони спорудили величезного дерев’яного коня, залишили його біля стін Трої, а самі зробили вигляд, що спливають від берегів Трої. Жрець Лаокоон, побачивши цього коня і знаючи хитрості данайців, вигукнув: “Що б це не було, я боюся данайців, навіть тих яки дари приносять!” Але троянці, не слухаючи застережень Лаокоона і пророчиці Кассандри, втягли коня в місто. Вночі данайці, заховані усередині коня, вийшли, перебили варту, відкрили міські ворота, впустили товарищів і таким чином оволоділи Троєю (“Одіссея” Гомера, “Енеїда” Вергілія). Вірш Вергілія “Боюся данайців, навіть тих яки дари приносять”, цитований часто по-латині (“Timeo Danaos et dona ferentes”), увійшло в приказку. Звідси ж виник вираз “троянський кінь”, який вживається у значенні: таємний, підступний задум; зрада.

Дволикий Янус
У римській міфології Янус – бог часу, а також всякого початку і кінця, входів і виходів (janua – двері) – зображувався з двома особами, зверненими в протилежні сторони: молодим – вперед, у майбутнє, старим – назад, у минуле. Виник звідси вираз “дволикий Янус” або просто “Янус”, так називають лицемірів, лукавих людей.

Драконове насіння (насіння розбрату)
Давньогрецький міф розповідає про те, як фіванський цар Кадм убив дракона, який охороняв Кастальський ключ. Афіна звеліла вирвати зуби дракона і посіяти їх. Кадм зробив, що звеліла богиня, і відразу ж із зубів дракона виріс цілий загін озброєних воїнів, які вступили в міжусобний бій і умертвили один одного. З цієї легенди народився вираз “драконове насіння” – тобто насіння розбрату.

Єхидна
У грецькій міфології Єхидна – чудовисько, напівдіва-напівзмія, що породила цілий ряд чудовиськ: Сфінкса, Цербера, немейського лева, химеру та ін. У переносному сенсі – зла, саркастична і підступна людина.

Золоте руно. Аргонавти
У давньогрецьких міфах розповідається, що герой Ясон відправився здобувати Золоте руно – золоту шкуру чарівного барана – яке охороняв дракон царя Колхіди Еета. Ясон побудував корабель “Арго” і, зібравши найвеличніших героїв, які по імені корабля стали називатися аргонавтами, відправився у подорож. Подолавши безліч пригод, Ясон добув золоте руно. Першим цей міф виклав поет Піндар. З тих пір золотим руном називають золото, багатство, яким прагнуть опанувати; аргонавтами – сміливих мореплавців, шукачів пригод.

Золотий вік
Золотим століттям Гесіод назвав першу щасливу пору в історії людства, коли люди не знали ні війн, ні турбот, ні страждань. В переносному сенсі золотим століттям називають час найвищого розквіту.

Золотий дощ
Цей образ виник із грецького міфу про Зевса, який, потрпив до полону краси Данаї, дочки царя Акриса, з’явився до неї у вигляді золотого дощу, після чого у неї народився син Персей. Даная, під дощем золотих монет, зображена на картинах багатьох художників епохи Відродження (Тіціан, Корреджо, Ван Дейк та ін.) Переносно “золотим дощем” називають рясні доходи, прибуток, багатство.

Канути в Лету. Літа
У грецькій міфології Лета – річка забуття в підземному царстві. Душі померлих, покуштувавши води з Лети, забували про своє земне життя. “Канути в Лету” – бути забутим, безслідно зникнути.

Кассандра, віща Кассандра
У грецькій міфології Кассандра – дочка троянського царя Пріама. Кассандра отримала від Аполлона пророчий дар, але коли вона відкинула його любов, той зробив так, що її віщуванням перестали вірити. Так, троянці не повірили словам Кассандри, яка застерігала свого брата Паріса не викрадати Олену, останнє, як відомо, привело до Троянської війни і загибелі Трої. Ім’я Кассандри стало загальним ім’ям людини, яка сповіщає про небезпеку, але якій не вірять.

Кастор і Поллукс
У грецькій міфології Кастор і Полідевк (рімск. Поллукс) – брати-близнюки, сини Леди. Полідевк був сином Зевса, а Кастор – спартанського царя Тиндарея. Брати були завжди нерозлучні, разом брали участь в поході аргонавтів і калидонському полюванні, разом здійснили ряд подвигів. Коли Кастор загинув, Полідевк домігся у богів дозволу поділитися з ним безсмертям. З тих пір брати проводять один день на Олімпі, один день – у Аїді. Імена їх стали синонімом двох нерозлучних друзів.

Лабіринт
У грецькій міфології Лабіринт – палац, з якого неможливо знайти вихід. Побудований майстром Дедалом на Криті за зразком аналогічного єгипетського палацу. Зараз слово “лабіринт” використовується для позначення заплутаної мережі доріжок, ходів, сполучених один з одним приміщень. У переносному значенні – складне, заплутане розташування, поєднання чогось.

Марс. Син Марса. Марсове поле
У римській міфології Марс (грец. Арес) – бог війни. Воєнну чи воінственно налаштовану людину іноді називають “син Марса”. Вираз “Марсове поле” в давнину використовувалося в значенні “поле битви”. Так само в древньому Римі називалася одна з частин міста на лівому березі Тібру, призначена для військових і гімнастичних вправ. У Парижі цю назву носить площа в західній частині міста, яка спочатку була призначена для військових парадів. У Петербурзі так називалася площа між Літнім садом і казармами лейб-гвардії Павловського полку, на якій за Миколи I і пізніше проводилися великі військові паради.

Між Сциллою та Харибдою
Сцилла і Харибда – два чудовиська, що жили по обидва боки вузької протоки і губили пропливаючих між ними мореплавців. Звідси вираз “між Сциллою і Харибдою” вживається в значенні: виявитися між двома небезпеками, між двох вогнів.

Ментор. Менторський тон
Ментор – одноліток Одіссея і його найближчий друг на Ітаці. Одіссей, вирушаючи під Трою, доручив Менторові піклування про свого сина і будинок. Мудрий і розсудливий Ментор завжди стояв на сторожі інтересів сім’ї Одіссея. Прийнявши його образ, Афіна опікується і наставляє Телемаха, сина Одіссея, під час його поїздки до Греції (звідси “ментор” – авторитетний наставник). Менторський тон – строгий і повчальний.

Морфей. Обійми Морфея
У грецькій міфології Морфей – бог сновидінь. З’являвся людям у снах, приймаючи вигляд будь-якої людини. Зображувався звичайно у вигляді юнака з крильцями на скронях. У переносному значенні – “зануритися в обійми Морфея” – заснути і бачити сни.

Муки Тантала
У грецькій міфології Тантал – син Зевса і фригійської цариці Плуто. Лідійський або фрігійський цар, хитра і жадібна людина. Будучи напівбогом, брав участь у бенкетах богів, при цьому він викрадав з їх трапез нектар і амброзію і роздавав своїм земним родичам, розголошував таємниці богів. Одного разу, бажаючи випробувати їх всевідання, Тантал подав їм під час трапези м’ясо свого сина Пелопса. Боги воскресили юнака, а Тантала прирекли на вічні муки в Аїді (“танталові муки”): стоячи по горло у воді і бачачи як з дерева спускаються плоди, Тантал не міг вгамувати спрагу і голод, так як вода йшла з-під його губ, а гілка з плодами відсторонялася. Звідси і виник вираз “муки Тантала” – муки, викликані близькістю, що здається досяжністю бажання і неможливістю здійснення.

Нарцис. Самозакоханий, як Нарцис
У грецькій міфології Нарцис-прекрасний юнак, син річкового бога Кефісса. Побачивши своє відображення у воді, він закохався у власне відображення (звідси вираз “самозакоханий Нарцис”) і помер з туги. За одним із варіантів міфу, Нарцис відкинув любов німфи Ехо, за що був покараний Афродітою: він закохався в самого себе і від безнадійності заколовся. Із крапель його крові виросла квітка нарцис. Ім’я його стало загальним для самозакоханої людини.

Починати з яєць Леди
У грецькій міфології Леда – дочка царя Етолія Тести і Левкіппа, дружина спартанського царя Тиндарея. Зевс, полонений красою Леди, спокусив її, обернувшись в лебедя. Від цього зв’язку з’явилася Олена. За одним із міфів, Олена народилася з одного яйця Леди, а брати її, близнюки Кастор і Полідевк – з іншого. Олена, згодом вийшовши заміж за Менелая, була викрадена Парісом і послужила винуватицею Троянської війни. Вираз “починати з яєць Леди” сходить до Горація, який вихваляє Гомера за те, що він свою розповідь про Троянську війну починає не ab ovo – не від яйця (мається на увазі міф про Леду), не з самого початку, а відразу вводить слухача in medias res – в середину речей, в саму суть справи. Слід до цього додати, що вираз “ab ovo” у римлян був приказкою, в повному вигляді: “ab ovo usque ad mala” – від початку до кінця; буквально: від яйця до фруктів (римський обід починався з яєць і закінчувався фруктами).

Нектар і амброзія
У грецькій міфології нектар – напій, амброзія – їжа богів, що дає їм безсмертя. Переносно означає надзвичайно смачний напій, вишукану страву, найвищу насолоду.

Олімп. Олімпійці. Олімпійське блаженство, велич, спокій.
Олімп – гора в Греції, де, як розповідається в грецьких міфах, мешкали боги. Олімпійці – безсмертні боги; в переносному сенсі люди, що стоять вище звичайних пристрастей і хвилювань, що зберігають незворушно-спокійний вигляд і зовнішню велич. Звідси виник ряд виразів: “літературний Олімп”, “музичний Олімп” – група визнаних поетів, письменників, музикантів. “Олімпійське блаженство” – вища ступінь блаженства; “олімпійська велич” – урочистість в манерах, в усьому образі; “олімпійський спокій” – незворушний спокій.

Панічний страх
У грецькій міфології Пан – бог стад, покровитель пастухів, потім всієї природи. Пан може наслати такий страх що людина з усіх ніг кидається бігти, не розбираючи дороги, через ліси, гори, по краю прірв, не помічаючи, що втеча щохвилини загрожує їй загибеллю. Траплялося, що Пан цілому війську вселяв такий страх, і воно зверталося до нестримної втечі. Греки вважали, що таким страхом він вразив персів у битві під Марафоном. Звідси “панічний страх” – несвідомий, раптовий, нестримний страх, що охоплює людину чи багатьох людей, викликає сум’яття. Звідси ж виникло слово “паніка”.

Парнас
У грецькій міфології Парнас – гора в Аркадії. На Парнасі бере початок священне Кастальське джерело, присвячене музам. Місце проживання Аполлона і Муз. В переносному сенсі Парнас – світ поезії, поетів. “Парнасськи сестри” – музи.

Пегас
У грецькій міфології – крилатий кінь Зевса. Від удару копитом Пегаса на горі Гелікон виникло джерело Гіппокрени, з якого черпали натхнення поети. Символ поетичного натхнення.

Пенелопа. Робота Пенелопи
У грецькій міфології Пенелопа, дружина Одіссея, чекала повернення чоловіка з Трої протягом двадцяти років, завзято відкидаючи домагання численних залицяльників. Вона пообіцяла обрати собі нового чоловіка після того, як закінчить ткати покривало на труну свого свекра, щоб за звичаєм, коли той помре, підготувати йому гідні похорони. Проте вночі вона розпускала все, що встигала наткати протягом дня. Образ Пенелопи – символ жіночого благородства і подружньої вірності. Алегорично: робота Пенелопи – нескінченна робота.

Пігмаліон і Галатея
У давньогрецькому міфі Пігмаліон – цар Кіпру. Закохавшись в Афродіту, він висік з мармуру її статую і звернувся до богині з благанням вдихнути в холодну статую життя. Зворушена такою любов’ю, Афродіта оживила статую, яка під іменем Галатеї стала дружиною Пігмаліона. В переносному сенсі – людина, що закохався в своє творіння.

Прокрустове ложе
Прокрустове ложе – ложе, на яке велетень-розбійник Прокруст насильно укладав подорожніх: тим, кому ложе було коротко, обрубував ноги; тих, кому було довге, витягав. У переносному сенсі – штучна мірка, яка не відповідає сутності явища.

Прометей. Прометеїв вогонь
Прометей у грецькій міфології – титан, в міфах виступає як богоборець і захисник людей. Після перемоги богів над титанами Прометей став на бік людей, викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям. За це за наказом Зевса Прометею списом пробили груди, і він був прикутий до скелі на відрогах Кавказького хребта і приречений на постійні муки: кожен день прилітав орел та з’їдав його печінку, яка за ніч знову відростала. Фігура Прометея символізує людину, що бореться за правду і в ім’я ідеї йде на найстрашніші муки. Вираз “прометеїв вогонь” вживається в значенні: священний вогонь, що горить в душі людини.

Розрубати гордіїв вузол
У грецькій міфології Гордій – перший цар Фрігії, епонім однойменного міста в Малій Азії. Гордій був простим хліборобом, і одного разу під час оранки орел сів на ярмо його волів. Це було витлумачено як знамення, що передвіщає Гордієві царську владу. Незабаром фрігійці, залишившись без правителя, звернулися за порадою до оракула, кого обрати царем. Оракул передбачив, що треба обрати першого, кого вони побачать на возі. Цією людиною виявився Гордій. Ставши царем, він збудував місто, що отримало його ім’я, і поставив у цитаделі свою повозку, обплутавши її ярмо складним вузлом. Вважалося, що той, хто розплутає цей вузол, стане правителем всієї Азії. За переказами, Олександр Македонський в 334 р. до н.е. замість розплутування вузла просто розрубав його мечем, звідки й пішло слово “розрубати гордіїв вузол” – прийняти швидке та сміливе рішення.

Ріг достатку
У грецькій міфології ріг достатку – ріг кози Амалфєї, яка вигодувала своїм молоком Зевса; мав чарівну властивість давати все, що побажає його власник. У переносному сенсі – невичерпне джерело багатства, благ.

Сізіфова праця
У грецькій міфології коринфський цар Сізіф за свої численні гріхи був покараний богами: в потойбічному царстві мав вкочувати на гору важкий камінь, який, ледь досягаючи вершини, скочувався вниз, і всю роботу доводилося починати спочатку. Вираз вживається в значенні: важка, нескінченна і безглузда робота.

Сфінкс. Загадковий, як Сфінкс
У грецькій міфології Сфінкс – крилата напівжінка, напівльвиця, мешкала на скелі біля Фів. Задавала кожному подорожньому що наближається одну і ту ж загадку (“хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох”). Тих хто не зміг знайти відповідь чудовисько пожирало. Тільки Едіп розгадав загадку Сфінкса, відповівши, що це людина – в дитинстві, зрілості і старості; після цього Сфінкс кинулася зі скелі. Сфінкс уявляє собою втілення таємниці. “Загадковий, як Сфінкс” – кажуть про людину, слова і вчинки якого незрозумілі оточуючим.

Титани
У грецькій міфології титани – архаїчні боги першого покоління, народжені Геєю та Ураном. Вони повстали проти богів-олімпійців, за що були скинуті в тартар. Переносно титани – люди, що відрізняються силою, велетенської міццю розуму, генії; титанічний – величезний, грандіозний.

Феміда. Ваги Феміди. Слуги Феміди
У грецькій міфології Феміда – богиня правосуддя. Зображувалася з пов’язкою на очах (символ неупередженості), з мечем і вагами у руках. Алегорично: Феміда – правосуддя, закон; ваги Феміди – символ правосуддя; слуги (жерці) Феміди – слуги закону, судді.

Фенікс. Повстати, як Фенікс із попелу
У грецькій міфології Фенікс – казковий птах, схожий на орла, покрита вогненно-червоним і золотим пір’ям. Живе вона 500 років, а перед смертю спалює себе, але тут же відроджується з попелу. Символ відродження та оновлення. “Повстати, як Фенікс із попелу” – загинути і знову ожити.

Фортуна. Колесо Фортуни
Фортуна – у римській міфології богиня сліпого випадку, щастя і нещастя. Вона зображувалася з пов’язкою на очах, що стоїть на кулі або колесі і тримає в одній руці кермо, а в іншій – ріг достатку. Кермо вказувало на те, що фортуна управляє долею людини, ріг достатку – на добробут, достаток, яке вона може подарувати, а куля або колесо підкреслювали її постійну мінливість. Ім’я її і вираз “колесо Фортуни” вживається в значенні: випадок, сліпе щастя.

Фурія
У римській міфології – кожна з трьох богинь помсти (у грецькій міфології еринії). Есхіл, який вивів іриній на сцену, зобразив їх огидними бабами зі зміями замість волосся, з налитими кров’ю очима, з висунутими язиками і вишкіреними зубами. Переносно – зла, сварлива жінка.

Химера
У грецькій міфології Химера чудовисько з головою і шиєю лева, тулубом кози і хвостом дракона. Алегорично химера – щось нереальне, нездійсненне, нездійсненна і дивна мрія.

Цербер
У грецькій і римської міфології Цербер – жахливий триголовий пес зі зміїним хвостом, що охороняв вхід у підземне царство. Звідси слово “цербер” вживається в значенні: злий, лютий наглядач.

Циклопи. Циклопічні споруди
У грецькій міфології Циклопи – три однооких велетня. Їм приписувалося будівництво гігантських споруд. Звідси “циклоп” вживається в значенні одноокий. “Циклопічні споруди” – величезні, велетенські споруди.

Цирцея
Цирцея (латинська форма; грец. Кірка) – чарівниця з о. Ея, що обернула у свиней супутників Одіссея, а його самого утримувала на своєму острові протягом року. У переносному сенсі – підступна спокусниця.

Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику
За давньогрецьким міфом, Юпітеру (грец. Зевс) сподобалася дочка фінікійського царя Європа. Юпітер перетворився на бика і викрав її. Quod licet Jovi, non licet bovi – прислів’я говорить про нескромну або безпідставну претензію.

Яблуко розбрату
У грецькій міфології яблуко розбрату – золоте яблуко з написом “найгарнішій”, яке підкинула богиня розбрату Еріда трьом богиням: Гері, Афіні та Афродіті. Смертний юнак Паріс повинен був присудити яблуко гідній (“суд Паріса”). Гера пообіцяла Парісу владу і багатство, Афіна – мудрість і військову славу, а Афродіта – віддати в дружини найкрасивішу жінку. І Паріс визнав найпрекраснішою з богинь Афродіту. Виконуючи свою обіцянку, богиня допомогла Парісу викрасти найкрасивішу зі смертних жінок – Олену. З цього викрадення почалася Троянська війна. Вираз “яблуко розбрату” означає: причина спору, розбрату.

Ящик Пандори
У грецькій міфології Пандора – перша жінка, створена богами на кару людям за викрадення Прометеєм вогню. Зевс віддав її заміж титану Епіметею. На весілля Зевс подарував їм ящик, у якому були укладені всі людські пороки, біди, нещастя і хвороби, але заборонив його відкривати. Побачивши у будинку чоловіка цю посудину, цікава Пандора, незважаючи на заборону, відкрила його, і всі лиха, від яких страждає людство, поширилися по землі. Тільки одна Надія залишилася на дні судини, як того і побажав Зевс. В переносному сенсі “ящик Пандори” – джерело усіляких лих.

Міфологія. Боги, міфи, обряди